Refine
Year of publication
- 2018 (3231) (remove)
Document Type
- Article (1480)
- Part of Periodical (429)
- Book (275)
- Part of a Book (208)
- Doctoral Thesis (204)
- Contribution to a Periodical (195)
- Review (146)
- Working Paper (132)
- Preprint (73)
- Conference Proceeding (49)
Language
- English (1771)
- German (1348)
- Portuguese (35)
- Spanish (18)
- French (17)
- Multiple languages (17)
- Turkish (13)
- Italian (6)
- Ukrainian (2)
- Hebrew (1)
Is part of the Bibliography
- no (3231) (remove)
Keywords
- taxonomy (61)
- Geschichte (52)
- Begriff (51)
- Deutsch (48)
- new species (38)
- Literatur (34)
- Übersetzung (20)
- Financial Institutions (17)
- Fremdsprachenunterricht (17)
- Vormärz (16)
Institute
- Medizin (520)
- Präsidium (305)
- Physik (221)
- Wirtschaftswissenschaften (179)
- Sustainable Architecture for Finance in Europe (SAFE) (129)
- Gesellschaftswissenschaften (117)
- Biowissenschaften (104)
- Center for Financial Studies (CFS) (101)
- Frankfurt Institute for Advanced Studies (FIAS) (95)
- Neuere Philologien (89)
We summarize previous work on b̅b̅ud four-quark systems in the Born-Oppenheimer approximation and discuss first steps towards an extension to the theoretically more challenging bb̅ud̅ system. Strategies to identify a possibly existing bb̅ud̅ bound state are discussed and first numerical results are presented.
We study tetraquark resonances with lattice QCD potentials computed for two static quarks and two dynamical quarks, the Born-Oppenheimer approximation and the emergent wave method of scattering theory. As a proof of concept we focus on systems with isospin I = 0, but consider different relative angular momenta l of the heavy b quarks. We compute the phase shifts and search for S and T matrix poles in the second Riemann sheet. We predict a new tetraquark resonance for l = 1, decaying into two B mesons, with quantum numbers I(JP) = 0(1−), mass MeV and decay width MeV.
Роботу «Філософія і вчитель» Теодор Адорно вперше прочитав як доповідь у Будинку студентів міста Франкфурта-на-Майні в листопаді 1961 року. У цій доповіді Адорно продовжив тему критики тих чинників тодішньої освіти Західної Німеччини, які унеможливлюють особисту боротьбу інтелектуала з культурними залишками тоталітарного суспільства. Адорно зауважив такий важливий елемент освітнього процесу, яким є іспит із філософії. Цей іспит мають складати майбутні вчителі, кандидати на посаду викладача ґімназії. Також Адорно звернув свою увагу на тенденцію формалістичного дотримання Правил складання іспитів деякими майбутніми вчителями, які не здатні зрозуміти гуманістичну, емансипаційно-духовну суть філософії, а отже й не розуміють мету проведення названого іспиту. Ушанувавши давню традицію академічної свободи німецького Університету, Адорно зауважив постать німецького філософа, охарактеризувавши його тією людиною, інтелектуальна діяльність якої вплинула на гуманізацію освіти в німецькому Університеті, що безпосередньо далося взнаки відповідним социокультурним перетворенням. Однак, на думку Адорно, в повоєнних університетах ФРН переважає тенденція дотримання засад саме наукового пізнання. Ця тенденція поєднана зі ставленням деяких майбутніх учителів до знання як до привласненого у споживацький спосіб, що зумовлено браком особистої любові до власного фаху й до своїх студентів. Адорно був переконаний у тому, що такі вчителі байдужі до свого фаху й не мають до нього покликання. Ознакою відсутності покликання в цих людях Адорно назвав інтелектуальну недбалість, провінційність мовлення і провінційну нездатність зрозуміти свободу людини як духовну цінність. Подібні вчителі неспроможні пропонувати нове знання своїм студентам як за допомогою добірного усного мовлення, так і за допомогою досконалого письмового викладу. Цілком іншою Адорно запропонував убачати людину, яка здатна засвоювати знання, що потрібні для розуміння свого професійного обов’язку. Використовуючи саморозуміння та саморефлексію, вона зможе самостійно збагнути сенс своєї педагогічної роботи. Ця людина сумлінно і терпляче виконуватиме свою роботу задля практичного впровадження в суспільство гуманістичних ідеалів попереднього філософського знання.
Using a data sample of e+e− collision data corresponding to an integrated luminosity of 2.93 fb−1 collected with the BESIII detector at a center-of-mass energy of s=3.773GeV, we search for the singly Cabibbo-suppressed decays D0→π0π0π0, π0π0η, π0ηη and ηηη using the double tag method. The absolute branching fractions are measured to be B(D0→π0π0π0)=(2.0±0.4±0.3)×10−4, B(D0→π0π0η)=(3.8±1.1±0.7)×10−4 and B(D0→π0ηη)=(7.3±1.6±1.5)×10−4 with the statistical significances of 4.8σ, 3.8σ and 5.5σ, respectively, where the first uncertainties are statistical and the second ones systematic. No significant signal of D0→ηηη is found, and the upper limit on its decay branching fraction is set to be B(D0→ηηη)<1.3×10−4 at the 90% confidence level.
Що означає «опрацювання минулого» : (переклад з німецької, анотація і післямова Віталія Брижніка)
(2018)
Роботу «Що означає «опрацювання Минулого» Адорно вперше прочитав як доповідь 6 листопада 1959 року перед Координаційною радою з питань християнсько-єврейської співпраці. У цій доповіді Адорно розглянув суть соціальної ідеології, панівної в повоєнній Німеччині, яка зумовлювала стратегії суспільного примирення з політичними злочинами колишньої націонал-соціалістичної влади. На думку філософа, соціальна ідеологія суспільства споживання використовує чималу кількість відповідних засобів, аби стабілізувати свій панівний статус у суспільстві. Й передусім вона намагається ліквідувати колективну історичну пам’ять людей про жахи воєнного періоду, прагнучи витиснути їх із колективної свідомості, зокрема й завдяки спогадам людей про «кращі часи» життя під «опікою» попередньої, тоталітарної влади. Філософ назвав суроґатною ідентичність цих людей, соціально інтеґрованих лише завдяки авторитету владної особистості. Вони не ототожнюють себе з жертвами тоталітарного режиму через уплив на їхню свідомість культурних елементів цієї соціальної ідеології. Іншим наслідком даного впливу також стає відчуження цих людей від ідеї демократії як чинника належних соціокультурних перетворень. Дієвим засобом подолання цього впливу Адорно визначив нову, «демократичну педагогіку» і просвіту як «другу освіту», що практично здійснюють у суспільстві освічені люди, які володіють знанням про минулі злочини тоталітарного режиму. Тим самим вони зумовлюють у межах освітнього процесу дієве «опрацювання Минулого» через формування особистого розуміння окремої людини соціальних причин і жахливих наслідків панування тоталітарного режиму. Це ліквідує її «політичне неповноліття» й тим самим унеможливлює історичне повторення в Європі злочинів авторитарної влади.
Based on an 𝑒+𝑒− collision data sample corresponding to an integrated luminosity of 567 pb−1 taken at the center-of-mass energy of √𝑠=4.6 GeV with the BESIII detector, we measure the absolute branching fraction of the inclusive decay Λ+𝑐→Λ+𝑋 to be ℬ(Λ+𝑐→Λ+𝑋)=(38.2+2.8−2.2±0.9)% using the double-tag method, where 𝑋 refers to any possible final state particles. In addition, we search for direct 𝐶𝑃 violation in the charge asymmetry of this inclusive decay for the first time, and obtain 𝒜𝐶𝑃≡[ℬ(Λ+𝑐→Λ+𝑋)−ℬ(¯Λ−𝑐 → ¯Λ+𝑋)]/[ℬ(Λ+𝑐→Λ+𝑋)+ℬ(¯Λ−𝑐 → ¯Λ+𝑋)]=(2.1+7.0−6.6±1.6)%, a statistically limited result with no evidence of 𝐶𝑃 violation.
Using an 𝑒+𝑒− collision data sample of 2.93 fb−1 collected at a center-of-mass energy of 3.773 GeV by the BESIII detector at BEPCII, we report the observation of 𝐷0→𝑎0(980)−𝑒+𝜈𝑒 and evidence for 𝐷+→𝑎0(980)0𝑒+𝜈𝑒 with significances of 6.4𝜎 and 2.9𝜎, respectively. The absolute branching fractions are determined to be ℬ(𝐷0→𝑎0(980)−𝑒+𝜈𝑒)×ℬ(𝑎0(980)−→𝜂𝜋−) = [1.33+0.33−0.29(stat)±0.09(syst)]×10−4 and ℬ(𝐷+→𝑎0(980)0𝑒+𝜈𝑒)×ℬ(𝑎0(980)0→𝜂𝜋0)=[1.66+0.81
−0.66(stat)±0.11(syst)]×10−4. This is the first time the 𝑎0(980) meson has been measured in a 𝐷0 semileptonic decay, which would open one more interesting page in the investigation of the nature of the puzzling 𝑎0(980) states.
Using a data sample of 448.1×106 𝜓(3686) events collected with the BESIII detector operating at the BEPCII, we perform search for the hadronic transition ℎ𝑐→𝜋+𝜋−𝐽/𝜓 via 𝜓(3686)→𝜋0ℎ𝑐. No signals of the transition are observed, and the upper limit on the product branching fraction ℬ(𝜓(3686)→𝜋0ℎ𝑐)ℬ(ℎ𝑐→𝜋+𝜋−𝐽/𝜓) at the 90% confidence level (C.L.) is determined to be 2.0×10−6. This is the most stringent upper limit to date.
The decay 𝐽/𝜓→𝛾𝛾𝜙 is studied using a sample of 1.31×109 𝐽/𝜓 events collected with the BESIII detector. Two structures around 1475 MeV/𝑐2 and 1835 MeV/𝑐2 are observed in the 𝛾𝜙 invariant mass spectrum for the first time. With a fit on the 𝛾𝜙 invariant mass, which takes into account the interference between the two structures, and a simple analysis of the angular distribution, the structure around 1475 MeV/𝑐2 is found to favor an assignment as the 𝜂(1475) and the mass and width for the structure around 1835 MeV/𝑐2 are consistent with the 𝑋(1835). The statistical significances of the two structures are 13.5𝜎 and 6.3𝜎, respectively. The results indicate that both 𝜂(1475) and 𝑋(1835) contain a sizeable 𝑠¯𝑠 component.
Using a low background data sample of 9.7×105 𝐽/𝜓→𝛾𝜂′, 𝜂′→𝛾𝜋+𝜋− events, which are 2 orders of magnitude larger than those from the previous experiments, recorded with the BESIII detector at BEPCII, the decay dynamics of 𝜂′→𝛾𝜋+𝜋− are studied with both model-dependent and model-independent approaches. The contributions of 𝜔 and the 𝜌(770)−𝜔 interference are observed for the first time in the decays 𝜂′→𝛾𝜋+𝜋− in both approaches. Additionally, a contribution from the box anomaly or the 𝜌(1450) resonance is required in the model-dependent approach, while the process specific part of the decay amplitude is determined in the model-independent approach.