Universitätspublikationen
Refine
Year of publication
Document Type
- Article (13520)
- Part of Periodical (3472)
- Doctoral Thesis (3302)
- Contribution to a Periodical (2163)
- Book (2063)
- Working Paper (1886)
- Preprint (1569)
- Review (1063)
- Report (909)
- Conference Proceeding (693)
Language
- English (17096)
- German (13871)
- Portuguese (231)
- Spanish (123)
- Italian (66)
- French (64)
- Multiple languages (59)
- Turkish (12)
- Ukrainian (10)
- slo (7)
Keywords
- Deutschland (132)
- COVID-19 (95)
- inflammation (93)
- Financial Institutions (90)
- ECB (67)
- Capital Markets Union (65)
- SARS-CoV-2 (63)
- Financial Markets (61)
- Adorno (58)
- Banking Union (50)
Institute
- Medizin (6588)
- Präsidium (5087)
- Physik (3410)
- Wirtschaftswissenschaften (2284)
- Gesellschaftswissenschaften (2016)
- Biowissenschaften (1753)
- Frankfurt Institute for Advanced Studies (FIAS) (1581)
- Biochemie und Chemie (1396)
- Sustainable Architecture for Finance in Europe (SAFE) (1391)
- Informatik (1380)
- Center for Financial Studies (CFS) (1262)
- Rechtswissenschaft (1059)
- Neuere Philologien (816)
- House of Finance (HoF) (803)
- Exzellenzcluster Die Herausbildung normativer Ordnungen (734)
- Geschichtswissenschaften (726)
- Geowissenschaften (684)
- Biochemie, Chemie und Pharmazie (665)
- Philosophie (570)
- Kulturwissenschaften (531)
- Psychologie (480)
- E-Finance Lab e.V. (435)
- Institut für Ökologie, Evolution und Diversität (400)
- Institut für Sozialforschung (IFS) (394)
- Senckenbergische Naturforschende Gesellschaft (384)
- Erziehungswissenschaften (374)
- Universitätsbibliothek (369)
- Institut für Wirtschaft, Arbeit, und Kultur (IWAK) (368)
- Pharmazie (335)
- Sprach- und Kulturwissenschaften (298)
- Biodiversität und Klima Forschungszentrum (BiK-F) (291)
- Evangelische Theologie (271)
- Geographie (241)
- Sportwissenschaften (217)
- Psychologie und Sportwissenschaften (216)
- Geowissenschaften / Geographie (207)
- Institute for Monetary and Financial Stability (IMFS) (204)
- Informatik und Mathematik (202)
- Institut für sozial-ökologische Forschung (ISOE) (197)
- Mathematik (192)
- Exzellenzcluster Makromolekulare Komplexe (173)
- MPI für Biophysik (165)
- Sprachwissenschaften (159)
- MPI für Hirnforschung (132)
- Georg-Speyer-Haus (130)
- Sonderforschungsbereiche / Forschungskollegs (126)
- Buchmann Institut für Molekulare Lebenswissenschaften (BMLS) (106)
- Zentrum für Biomolekulare Magnetische Resonanz (BMRZ) (105)
- Ernst Strüngmann Institut (94)
- Zentrum für Arzneimittelforschung, Entwicklung und Sicherheit (ZAFES) (93)
- Philosophie und Geschichtswissenschaften (76)
- Institute for Law and Finance (ILF) (68)
- Cornelia Goethe Centrum für Frauenstudien und die Erforschung der Geschlechterverhältnisse (CGC) (59)
- Katholische Theologie (56)
- Deutsches Institut für Internationale Pädagogische Forschung (DIPF) (55)
- Foundation of Law and Finance (50)
- Hessische Stiftung für Friedens- und Konfliktforschung (HSFK) (48)
- MPI für empirische Ästhetik (44)
- Interdisziplinäres Zentrum für Ostasienstudien (IZO) (40)
- ELEMENTS (37)
- Gleichstellungsbüro (36)
- Fachübergreifend (35)
- Frobenius Institut (33)
- Europäische Akademie der Arbeit in der Universität Frankfurt am Main (32)
- Zentrum für Weiterbildung (31)
- Starker Start ins Studium: Qualitätspakt Lehre (30)
- Extern (29)
- Hochschulrechenzentrum (27)
- Zentrum für Interdisziplinäre Afrikaforschung (ZIAF) (26)
- LOEWE-Schwerpunkt Außergerichtliche und gerichtliche Konfliktlösung (25)
- studiumdigitale (25)
- Sigmund-Freud Institut – Forschungsinstitut fur Psychoanalyse und ihre Anwendungen (19)
- Universität des 3. Lebensalters e.V. (19)
- Akademie für Bildungsforschung und Lehrerbildung (bisher: Zentrum für Lehrerbildung und Schul- und Unterrichtsforschung) (18)
- Exzellenzcluster Herz-Lungen-System (18)
- Center for Membrane Proteomics (CMP) (17)
- Museum Giersch der Goethe Universität (17)
- Forschungskolleg Humanwissenschaften (16)
- Centre for Drug Research (15)
- Zentrum für Nordamerika-Forschung (ZENAF) (15)
- Center for Scientific Computing (CSC) (11)
- Interdisziplinäres Zentrum für Neurowissenschaften Frankfurt (IZNF) (9)
- keine Angabe Institut (9)
- LOEWE-Schwerpunkt für Integrative Pilzforschung (8)
- Forschungszentrum Historische Geisteswissenschaften (FHG) (7)
- Fritz Bauer Institut (7)
- Helmholtz International Center for FAIR (7)
- DFG-Forschergruppen (6)
- Goethe-Zentrum für Wissenschaftliches Rechnen (G-CSC) (6)
- Zentrum für Hochschulsport (ZfH) (6)
- Internationales Studienzentrum (4)
- Frankfurt MathFinance Institute (FMFI) (3)
- Institut für Religionsphilosophische Forschung (3)
- Schreibzentrum (3)
- Zentrale Einrichtung (3)
- (2)
- Akademie für Bildungsforschung und Lehrkräftebildung (2)
- Institut für Bienenkunde (2)
- Wilhelm-Merton-Zentrum (2)
- Diagnostic Center of Acute Leukemia (1)
- Exzellenzcluster (1)
- Fachübergreifende Einrichtungen (1)
- Forschungscluster (1)
- GRADE - Goethe Research Academy for Early Career Researchers (1)
- Katholische Hochschulgemeinde (KHG) (1)
- SFB 268 (1)
- Zentrum zur Erforschung der Frühen Neuzeit (Renaissance-Institut) (1)
- keine Angabe Fachbereich (1)
У статті розглядаються соціокультурні контексти створення і рецепції теорії напівосвіти Т. Адорно на основі широкого застосування біографічного методу, що дозволило розкрити інтенціональність цієї теорії крізь призму спогадів учнів і колег. Запропоновано аргументативне підкріплення тези Ю. Габермаса про внутрішню роздвоєність теоретизування Адорно. Аналізуються інтерпретаційні схеми поняття Bildung (освіта, культура, формування) у німецькому ідеалізмі, де домінує семантика формування, а патології цього процесу відповідно концептуалізуються як деформації та розпад форм у різноманітніх маніфестаціях напівосвіти. Теорія напівосвіти є передусім діагностикою стану сучасних розвинутих суспільств, де засобами масової культури постійно продукуються такі патології, як відчуження і стани масового психозу. Цьому сприяє також тенденція рефеодалізації, яка, в свою чергу, виступає також симптоматикою духовної кризи постсучасності. Одним з проявів цієї кризи є радикальний антипод освіти - антиосвіта, яка є наслідком відмови сучасних навчальних і виховних практик від гуманістичної ідеї освіти. Для виходу із стану кризи критичної рефлексії потребують не тільки напівосвіта і антиосвіта, а й сама ідея освіти.
Цель: Оценить влияние локализации точки разрыва в геномной ДНК гена MLL на прогноз острых лейкозов (ОЛ) у детей первого года жизни.
Методы: В исследование было включено 68 детей первого года жизни (29 мальчиков и 39 девочек с медианой возраста 4,8 мес.) с MLL-позитивными острым лимфобластным лейкозом (ОЛЛ) (n = 46), острым миелоидным лейкозом (ОМЛ) (n = 20) и ОЛ смешанной линейности (n = 2).
Результаты: 5-летняя бессобытийная выживаемость (БСВ) детей первого года жизни с ОЛЛ, включенных в исследование MLL-Baby, с точкой разрыва в интроне 11 ДНК гена MLL (n = 29) была статистически значимо ниже, чем у пациентов c локализацией точек разрыва, начиная с интрона 7 по экзон 11 (n = 17; 0,16 ± 0,07 и 0,38 ± 0,14; p = 0,039), а кумулятивная вероятность развития рецидива была значительно выше в группе с точкой разрыва в интроне 11 (0,74 ± 0,09 и 0,52 ± 0,17; p = 0,045). В то же время многофакторный анализ показал, что единственным значимым фактором, связанным с неблагоприятным прогнозом, остается сохранение минимальной остаточной болезни (МОБ) в точке наблюдения 4 протокола MLL-Baby (отношение опасности 5,994; 95%-й доверительный интервал 2,209–16,263; p < 0,001). У 22 пациентов с ОМЛ связи между прогнозом и локализацией точки разрыва в ДНК гена MLL не выявлено.
Заключение: Наличие точки разрыва в интроне 11 гена MLL у детей первого года жизни с ОЛЛ, получавших лечение по протоколу MLL-Baby, вело к статистически значимо более низким показателям БСВ и более высокой кумулятивной вероятности развития рецидива. Однако в многофакторной модели риска это нивелировалось сохранением МОБ в точке наблюдения 4. У детей первого года жизни с ОМЛ взаимосвязи между локализацией точки разрыва в ДНК гена MLL и прогнозом не выявлено.
Теорія напівосвіти Адорно була вперше представлена як доповідь на З’їзді німецьких соціологів (1959). В ній розглядаються тенденції, що відбуваються у сучасній освіті і обумовлюють її кризу, яка загострюється у соціокультурних контекстах пізнього капіталізму. Теорія напівосвіти переосмислює і актуалізує концептуалізації освіти та культури у німецькій класичній філософії, марксизмі і фройдизмі, розкриваючи діалектику просвітництва через діагностику спотворень і деформацій освіти в опціях відчуженого духа, що криє у собі небезпеку ліквідації культури, яка перетворюється на масову, і руйнації людського буття через інструменталізацію свідомості та примусову адаптацію. Напівосвіта паразитує на ідеї освіти, яка є внутрішньо суперечливою через поєднання настанов на автономію та адаптацію. Подолання цієї суперечності можливе через негативну діалектику, яка комплементарно поєднує критику суспільства і критику освіти, відкриваючи для них нові горизонти
Роботу «Філософія і вчитель» Теодор Адорно вперше прочитав як доповідь у Будинку студентів міста Франкфурта-на-Майні в листопаді 1961 року. У цій доповіді Адорно продовжив тему критики тих чинників тодішньої освіти Західної Німеччини, які унеможливлюють особисту боротьбу інтелектуала з культурними залишками тоталітарного суспільства. Адорно зауважив такий важливий елемент освітнього процесу, яким є іспит із філософії. Цей іспит мають складати майбутні вчителі, кандидати на посаду викладача ґімназії. Також Адорно звернув свою увагу на тенденцію формалістичного дотримання Правил складання іспитів деякими майбутніми вчителями, які не здатні зрозуміти гуманістичну, емансипаційно-духовну суть філософії, а отже й не розуміють мету проведення названого іспиту. Ушанувавши давню традицію академічної свободи німецького Університету, Адорно зауважив постать німецького філософа, охарактеризувавши його тією людиною, інтелектуальна діяльність якої вплинула на гуманізацію освіти в німецькому Університеті, що безпосередньо далося взнаки відповідним социокультурним перетворенням. Однак, на думку Адорно, в повоєнних університетах ФРН переважає тенденція дотримання засад саме наукового пізнання. Ця тенденція поєднана зі ставленням деяких майбутніх учителів до знання як до привласненого у споживацький спосіб, що зумовлено браком особистої любові до власного фаху й до своїх студентів. Адорно був переконаний у тому, що такі вчителі байдужі до свого фаху й не мають до нього покликання. Ознакою відсутності покликання в цих людях Адорно назвав інтелектуальну недбалість, провінційність мовлення і провінційну нездатність зрозуміти свободу людини як духовну цінність. Подібні вчителі неспроможні пропонувати нове знання своїм студентам як за допомогою добірного усного мовлення, так і за допомогою досконалого письмового викладу. Цілком іншою Адорно запропонував убачати людину, яка здатна засвоювати знання, що потрібні для розуміння свого професійного обов’язку. Використовуючи саморозуміння та саморефлексію, вона зможе самостійно збагнути сенс своєї педагогічної роботи. Ця людина сумлінно і терпляче виконуватиме свою роботу задля практичного впровадження в суспільство гуманістичних ідеалів попереднього філософського знання.
Що означає «опрацювання минулого» : (переклад з німецької, анотація і післямова Віталія Брижніка)
(2018)
Роботу «Що означає «опрацювання Минулого» Адорно вперше прочитав як доповідь 6 листопада 1959 року перед Координаційною радою з питань християнсько-єврейської співпраці. У цій доповіді Адорно розглянув суть соціальної ідеології, панівної в повоєнній Німеччині, яка зумовлювала стратегії суспільного примирення з політичними злочинами колишньої націонал-соціалістичної влади. На думку філософа, соціальна ідеологія суспільства споживання використовує чималу кількість відповідних засобів, аби стабілізувати свій панівний статус у суспільстві. Й передусім вона намагається ліквідувати колективну історичну пам’ять людей про жахи воєнного періоду, прагнучи витиснути їх із колективної свідомості, зокрема й завдяки спогадам людей про «кращі часи» життя під «опікою» попередньої, тоталітарної влади. Філософ назвав суроґатною ідентичність цих людей, соціально інтеґрованих лише завдяки авторитету владної особистості. Вони не ототожнюють себе з жертвами тоталітарного режиму через уплив на їхню свідомість культурних елементів цієї соціальної ідеології. Іншим наслідком даного впливу також стає відчуження цих людей від ідеї демократії як чинника належних соціокультурних перетворень. Дієвим засобом подолання цього впливу Адорно визначив нову, «демократичну педагогіку» і просвіту як «другу освіту», що практично здійснюють у суспільстві освічені люди, які володіють знанням про минулі злочини тоталітарного режиму. Тим самим вони зумовлюють у межах освітнього процесу дієве «опрацювання Минулого» через формування особистого розуміння окремої людини соціальних причин і жахливих наслідків панування тоталітарного режиму. Це ліквідує її «політичне неповноліття» й тим самим унеможливлює історичне повторення в Європі злочинів авторитарної влади.
This lecture is about the history of the "Naier idisher teater" in Riga, the construction process of the building since 1913, the people and organisations that were involved, the theatre opening, playing schedules, companies, cooperation and actors as well as about the intercultural, economic and social environments and activities around the theatre until it was closed forcibly by the German troupes in 1941.
Research on collective resilience processes still lacks a detailed understanding of psychological mechanisms at work when groups cope with adverse conditions, i.e., long-term processes, and how such mechanisms affect physical and mental well-being. As collective resilience will play a crucial part in facing looming climate change-related events such as floods, it is important to investigate these processes further. To this end, this study takes a novel holistic approach by combining resilience research, social psychology, and an archeological perspective to investigate the role of social identity as a collective resilience factor in the past and present. We hypothesize that social identification buffers against the negative effects of environmental threats in participants, which increases somatic symptoms related to stress, in a North Sea region historically prone to floods. A cross-sectional study (N = 182) was conducted to analyze the moderating effects of social identification on the relations between perceived threat of North Sea floods and both well-being and life satisfaction. The results support our hypothesis that social identification attenuates the relationship between threat perception and well-being, such that the relation is weaker for more strongly identified individuals. Contrary to our expectations, we did not find this buffering effect to be present for life satisfaction. Future resilience studies should further explore social identity as a resilience factor and how it operates in reducing environmental stress put on individuals and groups. Further, to help communities living in flood-prone areas better cope with future environmental stress, we recommend implementing interventions strengthening their social identities and hence collective resilience.
“Shades” of Postmortem Personal Identity: ψυχή καὶ εἴδωλον in the Dream Passage (Il. 23.103-104)
(2013)
In a recent contribution entitled, “Homer’s Challenge to Philosophical Psychology,” Fred Miller proposes an “aporetic approach” to the Homeric poems. That is to say, a close reading of the epics reveals “serious aporiai,” at least insofar as philosophical consistency is concerned. Homeric readers, ancient and modern alike, have found irreconcilably-different answers to our perennial questions about humanity and divinity, fate and free will. To his credit, Miller rightly relieves Homer of an undue burden – viz., that of addressing the philosophical problems of later generations. “The analysis of concepts and the resolution of aporiai”: these are, as Miller notes, definitively not the priorities of an epic bard. Instead, such poets, working freely within the parameters of their oral traditions, understandably use language in ways not strictly-philosophical. Ultimately, Miller wants to argue that the ambiguities of Homer’s poetic language hastened Greece’s philosophical awakening...